Астроно́мія, -мії, ж. Астрономія. Наука про зорі зветься астрономія.
Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Випитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. випитатися, -таюся, -єшся, гл. Разспрашивать, разспросить. Сидить хлопець коло дійки та й ся випитує.
Вирлоокий, -а, -е. Пучеглазый.
Гони́телька, -ки, ж. 1) Гонительница, преслѣдующая. 2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. 3) Шалунья, непосѣда.
Луна́ння, -ня, с. Отголоски.
Нада́ча, -чи, ж. Прирѣзка, земли къ уже имѣющемуся надѣлу.
Побанувати, -ну́ю, -єш, гл. Погрустить.
Повивати, -ва́ю, -єш, сов. в. повити, -в'ю, -єш, гл.
1) Обвивать, обвить, повить. Молодиця в грезетовому очіпку, повитому тонким серпанком. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло, в китайку повите.
2) Пеленать, спеленать. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Не одцуравсь того слова, що мати співала, як малого повивала. Переносно: рожать, родить. І прийшла година і я тя повила, грудьми годувала, до серця тулила.
3) Завивать, завить. Ой ти, вербо кудрявая, хто на тобі кудрі повив?
4) Вить, свить (вѣнокъ). Старости, пані старости! благословіть молодій вінки повить!
Повиплюскувати, -кую, -єш, гл. Выплеснуть (во множествѣ).
