Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ятіл

Ятіл, ятла, м. см. ятел.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 545.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯТІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯТІЛ"
Буркотливий, -а, -е. Воркующій. Чи бачили сивую голубку? Сиза буркотлива. Чуб. V. 24.
Гишпанський, -а, -е. Испанскій. Левиц. І. (Правда. 1868, 423).
До́тля нар. = доти. Дотля собі погуляю, поким молоденька. Гол. II. 410.
Зака́тний, -а, -е. Звѣрскій, свирѣпый.
Зюрити, -рю, -риш, гл. = дзюрити.  
Криводушний, -а, -е. Несправедливый, безсовѣстный. Родились ви на світ зрадливі, з утроби вийшли криводушні. К. Псалт. 132.
Позасмічувати, -чую, -єш, гл. Засорить (во множествѣ).
Потерятися, -ря́юся, -єшся, гл. Испортиться, разорваться, разрушиться, разстроиться. Ой десь стоїть парочка, любая розмова, ой як третій умішається, то й потеряється. Н. п.
Статися, -ся. Cм. ставати, -ся.
Ціп! II, меж. 1) Вонъ, прочь. Ціп відсіля! ви не сього приходу. Кв. 2) ціп-ціп! Призывъ для курей: цыпъ-цыпъ. Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯТІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.