Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Городив він раз із батьком хлів. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху.
Дзюбо́к, -бка́, м. 1) Ум. отъ дзюб. 2) Cм. Ґельґів.
Кожанок, -нка́, м. Родъ кожанаго короткаго полушубка, родъ кожаной куртки. Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Він звав його кожанком.
Милови́ння, -ня, с. = милини.
Натиня, -ні, ж. Стебель, ботва (картофельная).
Обавлятися, -ля́юся, -єшся, гл. = баритися, гаятися.
Підіплечувати, -чую, -єш, гл. Подшивать підіплечку.
Тісто, -та, с.
1) Тѣсто. Прилип, як сліпий до тіста.
2) У кожевниковъ: смѣсь пшеничныхъ крупъ, кукурузной муки и соли, каковой смѣсью посыпается при обработкѣ кожа. Ум. тістенько, тістечко, тістонько, тісточко.
Убільшати, -ша́ю, -єш, сов. в. убільшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать, увеличить.
Ціцаня, -ні, ж. = цицуля.
