Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ячати

Ячати, ячу, ячи́ш, гл. 1) Кричать по лебединому. АД. І. 253. Піди ти степом по над Дніпром, послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. АД. І. 248. 2) Кричать, шумѣть (о многихъ людяхъ). АД. І. 216. Ви, турки-яничари, помаленьку ячіте, мого вірного клюшника не збудіте. АД. І. 213. Через поле чути глухий гомін, ячать здалеку людські голоси. К. ЧР. 314. Уже пізно, а й досі діти ячать. Лебед. у. Cм. якотіти.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 546.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯЧАТИ"
Барник, -ка, м. Родъ птицы. Вх. Лем. 390.
Білявина, -ни, ж. = білявка. Через тоту білявину дома не ночую. Гол. IV. 463.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Зава́дити Cм. і заважати.
Ірвант, -та, м. Желѣзное кольцо на ободѣ экипажнаго колеса.
Ласощохлист, -та, м. Сластолюбець. Ласощохлисти похожали, всі фертики і паничі. Котл. Ен. III. 54.
Мовча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Молчать. Хто мовчить, той двох навчить. Ном. № 5054. Нужда мовчати не вміє. Ном. № 9772 Слухає Наталя та мовчки мовчить. О. 1862. VIII. 24.
Паніїн, панін, -на, -не. Барынинъ. Перед паніною смертю і пан... О. 1862. X. 17.
Сцикуха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.