Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хлист
хлистати
хлись
хлиськати
хліб
хлібеня
хлібина
хлібити
хлібівча
хлібний
хлібодар
хлібодарник
хлібопека
хлібопекня
хлібороб
хліборобити
хліборобів
хліборобка
хліборобний
хліборобник
хліборобство
хліборобський
хлібосіль
хлібусь
хлібчик
хлібчичок
хліб'я
хлів
хлівина
хлівище
хлівчик
хло
хлоню
хлоп
хлопак
хлопан
хлопець
хлопити
хлопище
хлопійко
хлопіт
хлопко
хлопкувати
хлопнути
хлопотати
хлопство
хлопський
хлоптати
хлопцювати
хлопцюга
хлопча
хлопчак
хлопченя
хлопчик
хлопчина
хлопчичок
хлоп'я
хлоп'ячий
хлоста
хлудина
хльобтати
хльоп!
хльоптати
хльора
хльорка
хльос
хльостати
хльость!
хлюдина
хлюнути
хлюп
хлюпання
хлюпати
хлюпатися
хлюпій
хлюпнути
хлюпнутися
хлюпостатися
хлюпостіти
хлюпотіти
хлюснути
хлюст
хлющ
хлющити
хляґа
хляґоза
хляґозити
хляда
хлядрівка
хлядрувати
хляжниця
хляка
хляки
хлянути
хляп!
хляпати
хляпнути
хлястор
хлясь!
хляти
хлятьба
хлящем
хм!
хмара
хмарина
хмарити
хмарка
хмарний
хмарник
хмарно
хмаровий
хмаронька
хмелик
хмелина
хмелити
хмель
хмельний
хмельник
хмельничанин
хмельниччина
Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Св. Л. 91. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Ном. № 10519. Яка там свита — дрантя саме. Канев. у. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Камен. у. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Камен. у. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує. Камен. у.
Заві́д и заво́д, -во́ду, м. 1) Начало, то, съ чего что-либо началося, завело́ся. Ще й заводу нема, ще й не починали. Ном. № 7801. нема́ й заво́ду. а) Не было и заведено, и не было никогда. Гребня чорт-ма й заводу, бо не пряла, каже, зроду. Н. п. б) Исчезло все, нѣтъ и слѣда. Уже й заводу нема того нічого, що там було. 2) Начало, причина ссоры. Я знаю цей завід між ними. Н. Вол. у. Знайду собі другу милу, щоб не мала роду, щоб не було, як з тобою, жадного заводу. Чуб. V. 255. Завод зробився з того, що той не хтів платити за горілку. Н. Вол. у. Не роби заводу: як в грошіх — віддай податок. Н. Вол. у. 3) Заводъ. А мій милий у неволі, у неволі — на роботі, він на сахарнім заводі. Грин. III. 563. Там недалеко рибні заводи запорозькії. ЗОЮР. І. 111. 4) Заведеніе, учрежденіе. 5) Звукъ плача, плачъ. Почулися важкі заводи плачу. Мир. ХРВ. 49. Мирний употребляетъ это слово вообще въ смыслѣ протяжнаго звука. Дикі заводи реву (бугаєвого) розлягались по околиці. Мир. ХРВ. 129. Вітер покривав їх своїми жалісливими заводами. Мир. Пов. І. 118. Вітер доносив до них заводи дзвонів. Мир. ХРВ. 142. на всі заво́ди крич́ати. Во все горло кричать. Слухайте мене! — на всі заводи, кричав Уласович, — адже я сотник. Кв. II. 94. 6) Домашній праздникъ (крестины, свадьба и т. п.). Який же там завід? — Хрестини. На заводі був. Підем на завід. Черк. у. 7) Верхній край плавной сѣти, къ которому привязываются поплавки. Вас. 188. 8) Родъ понятыхъ или экспертовъ, въ количествѣ пяти и болѣе человѣкъ, которыхъ потерпѣвшій убытокъ отъ потравы хозяинъ приглашаетъ (заво́дить заві́д) для освидѣтельствованія на мѣстѣ размѣровъ, причиненныхъ убытковъ; завід можетъ самостоятельно постановить рѣшеніе. Чуб. VI. 79. 9) у заво́ди. Во весь карьеръ. А брат уже летить у заводи тих двох гостей зострічати. Федьк.
Згі́дно нар. 1) Согласно. Виховувала б (школа) наших дітей згідно з духом нації. К. ХП. 127. 2) Пригодно.
Каплавух, каплаух, м. Вислоухій.
Мо́речко, -ка, с. Ум. отъ море.
Напрацюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Натрудиться, наработаться. Напрацювавсь добре, поки постягав каміння докупи.
Переплутати, -ся. Cм. переплутувати, -ся.
Позаростати, -та́ємо, -єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. Мет. 56.
Покланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться.
Уславляти, -ляю, -єш, сов. в. уславити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи. К. Досв. 113. Славою його уславив, шаною його звеличив. К. Псал. 15.
Нас спонсорують: