Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрюк

Стрюк, -ка, м. = струк. Камен. у. Ум. стрючо́к, стрюче́чок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЮК"
Бичуш. Клички быка.
Брондзовий, -а, -е. Бронзовый. Шевч. 608.
Ду́рнас, -са, м. = дурбас. Вх. Лем. 412.
Зі́лленько, -ка, с. Ум. отъ зілля.
Кандійка, -ки, ж. Миска съ вогнутыми нѣсколько краями. Вас. 181.  
Незавважливо нар. = незавважно. Пісенька якось незавважливо ввірветься..., а Галя засипа в меншого брата на руках. МВ. ІІІ. 68.
Незмінний, -а, -е. Неизмѣняемый; неизмѣнный.
Пабородки, -ків, м. мн. 1) У стариковъ: складки отвисшей кожи подъ подбородкомъ. 2) Монисты у индюка на шеѣ.  
Росправити, -ся. Cм. росправляти, -ся.  
Токовий, -а́, -е́ Относящійся къ току. Токові ворота. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.