Борушкатися, -каюся, -єшся, гл. Барахтаться, бороться. Сичі.... борушкаються вдвох, а опісля й покотються аж додолу. Підуть борушкаться по вгороду.
Вудкало, -ла, вудко, -ка, с. = вудвуд.
Застановля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. застанови́тися, влю́ся, вишся, гл. Останавливаться, остановиться, задерживаться, задержаться. Через спеку орання застановилося.
Кликати, кличу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кликнути, -кну, -неш, гл.
1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума.
2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Не прийшов я кликати праведників. Клич громаду! Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликнути. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте!
8) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя?
Наба́зграти, -раю, -єш, гл. Напачкать, написать каракули.
Обмурзаний, -а, -е. = замурзаний.
Перепеличка, -ки, ж. Ум. отъ перепелиця.
Роздобрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Раздобриться. Рад був о. Гервасій, що пан так роздобрухавсь.
Росправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росправити, -влю, -виш, гл. Расправлять, расправить. Насилу руку расправила. Росправляй.... крильця.
Цара, -ри, ж. Чужая сторона. Блукає царами.
