Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлопіт

Хлопіт, -поту, м. и пр. = клопіт и пр. Голові хлопіт, а біді весілля. Ном. № 2215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛОПІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛОПІТ"
Випрясти Cм. випрядати.
Заплакну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Всплакнуть. Иноді було й заплакне. Сим. 210.
Каракуцьки, -цьок, ж. мн. Раст. Cucurbita реро L. Var citriformis. ЗЮЗО. І. 120.
Неу... Слова, начинающіяся этими буквами и не помѣщенныя ниже, Cм. на нев....
Пер, -ру, м. Рыба Thymallus wexillifer. Вх. Пч. II. 21.
Підлесливий, -а, -е. Льстивый. Левиц. Пов. 309.
Побідувати, -ду́ю, -єш, гл. Побѣдствовать. Не що вже робити, тра побідувати. О. 1862. VI. 94.
Приторкувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, гл. = приторкати, -ся. Та обливай водою, та примощуй ногою. Грин. III. 329.  
Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина. Мир. Пов. II. 70.
Січень, -чня, м. Январь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛОПІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.