Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлопіт

Хлопіт, -поту, м. и пр. = клопіт и пр. Голові хлопіт, а біді весілля. Ном. № 2215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛОПІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛОПІТ"
Аде́с, -су, м. Одесса (городъ). Ном. № 749.
Гличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глиця. 2) Названіе тонкаго вола. КС. 1898. VII. 46.
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Капустонька, -ки и капусточка, -ки, ж. Ум. отъ непуста.
Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.
Потурати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Потворствовать, поблажать, мирволить. Ей, не потурай дитині змалечку, бо на старість з його не буде людей. Канев. у. Не потурай, дівчинонько, моїй розмовонці. Мет. 83. 2) Обращать вниманіе. У петрівку не можна всіх пісень співати, а ми не потураємо на те, співаємо всіх. Уман. у.
Причорніти, -ні́ю, -єш, гл. Слегка почернѣть. Ячмінь у покосах дощ намочив, та й причорнів; то завше, як причорніє, то й хліб не білий. Камен. у.
Сквапливий, -а, -е. Торопливый, поспѣшный. Суд сквапливий рідко буває справедливий. Ном. № 7379.
Соловейків, -кова, -ве Соловьиный. Ой коби я мала орлові крила, соловейкові очі. Чуб. V. 338.
Уживальність, -ности, ж. Употребительность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛОПІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.