Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлюпостіти

Хлюпостіти, -щу, -стиш, гл. = хлюпотіти. Щось хлюпостить постолами, чвяка щось по грязі. Г. Барв. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПОСТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПОСТІТИ"
Винитися, -нюся, -нишся, гл. Виниться.
Дзендзелик, -ка, м. Въ загадкѣ: пламя фитиля. Червоний дзендзелик, чорна тіточка (каганець). Чуб. І. 309.
Дуженько нар. Ум. отъ дуже. Довольно сильно.
Злегчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Облегчить. Желех.
Обрізати, -жу, -жеш, гл. Обрѣзать.
Обхітний, -а, -е. Охотный, склонный къ чему. — до роботи. Прилежный, трудолюбивый. Вх. Уг. 255.
Плямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, причмокивать губами. Черниг. Полт. г.
Сполуватися, -луюся, -єшся, гл. = сполятися. Не сполуйся з чужим, бо дуже зле буде; найкраща спілка — чоловік та жінка. Могил. у.
Чобіток, -тка, м. 1) Ум. отъ чобіт. 2) Цвѣтокъ на чорноклині.
Шаркий, -а́, -е́ Проворный, быстрый. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЮПОСТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.