Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлюпостіти

Хлюпостіти, -щу, -стиш, гл. = хлюпотіти. Щось хлюпостить постолами, чвяка щось по грязі. Г. Барв. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПОСТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮПОСТІТИ"
А́нде, а́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ. (Угор). Ogon. 217.
Литви́нський, -а, -е. Бѣлорусскій.
Нахварбувати, -бую, -єш, гл. Накрасить.
Патрахіль, -лі, ж. Епитрахиль. Рудч. Ск. І. 198. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. Св. Л. 109.
Призвішкувати, -кую, -єш, гл.кого. Давать кому прозваніе. Шух. І. 72.
Прискакати, -чу́, -чеш, гл. Прискакать.
Рябо нар. 1) Пестро. Аби, бабо, рябо. Ном. № 5223. 2) Рябо, съ оспинами, съ пятнами на лицѣ. Хоч ряби на виду, так маслаки доладу. Ном. № 7317.
Спрягти, -жу, -жеш, гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню. Мир. Пов. І. 140.
Упрівати, -ваю, -єш, сов. в. упріти, -рію, -єш, гл. 1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти. Ном. № 7184. 2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Чуб. VII. 438. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати. Рудч. Ск. II. 29.
Цупкати, -каю, -єш, гл. Топать. Вх. Лем. 481. Cм. тупкати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЮПОСТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.