Алю́! меж. = Аля́!
Випалювати, -люю, -єш, сов. в. випалити, -лю, -лиш, гл. 1) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? 2) Стрѣлять, выстрѣлить, выпалить, дать залпъ. Випалив, і лях схилився набік.
Глинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ глина.
2) Фарфоровая глина.
Да́як нар. Какъ нибудь.
Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку.
Загати́вода, -ди, м. Сказочное существо, могущее удерживать, запруживать воду.
Лежа́йка, -ки, ж. Рыба Barbus fluviatilis.
Половий I, -а́, -е́ 1) Желтый, цвѣта спѣлой ржи. Вийди, паноньку, проти нас, викуп си вінець у нас, положи червоного від вінця полового.
2) О масти: свѣтлорыжій. сѣрый съ желтымъ отливомъ. Ой воли мої та половії, чом же ви не орете? Ум. полове́нький.
Розмагати, -га́ю, -єш, гл. Разслаблять, томить. Сон головку розмагає.
Тиснути, -ну, -неш, гл.
1) Жать, прижимать, давить. Чого ти мене так тиснеш за руку? Самого наче хто за серце тисне.
2) Втискивать, пихать. Свій своєму лиха не мислить: як побачить на сухому, то в болото тисне. Кислий — та в рот тисне.
3) Тѣснить. Чи не той то козак Нечай, що ляшеньків тисне.
4) Угнетать, притѣснять.
