Задава́ти, -даю́, -єш, сов. в. задати, -да́м, -даси, гл. 1) Задавать, задать. Задам я тобі бурду. 2) = завдавати. В неволю всіх задала.
Мете́лик, -ка, м. Мотылекъ, бабочка. ловить білі метелики. Забавляется какъ дитя. 2) Родъ ажурнаго узора мере́жки. 3) Гарусное украшеніе въ видѣ кисточки на женскомъ полушубкѣ. 4) Небольшая брошюрка. 5) мн. метелики. Раст. Spergula arvensis L. Ум. мете́личок.
Покидатися, -даюся, -єшся, гл. При ѣдѣ закапать одежду.
Склопотати, -чу́, -чеш, гл. Озаботить. Ой най же спить, най не устав, щоби моєї головоньки не склопотала.
Сколювати, -люю, -єш, сов. в. сколоти, -лю, -леш, гл. Уколоть, заколоть, проколоть. Сколює кожну житину шилом. Ой ходила молода дівчина по лісочку да сколола білую ніжку на трісочку. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами. Котрий котрого да на стрілочку сколе. Вони сами скололи того гайдамаку.
Тривалість, -лости, ж.
1) Бодрость, бодрое состояніе, сила въ тѣлѣ. Як не їсть чоловік довго скоромної страви, так нема й тривалости.
2) Прочность.
Хижчина, -ни, ж. = хижка. А вана метнулась у хижчину, — там стояла горілка. Побігла вина швиденько у хижчину. Я тобі поставлю хишчину в лісі, і там будеш сидіти.
Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега.
Шахран, -ну, м. = шапран.
Щебетун, -на, м.
1) Щебечущій.
2) Говорунъ.
