Відкіль, відкіля, нар. Откуда, отколѣ. Відкіль такі се гольтіпаки? Не стямишся, відкіль лихо складеться. Початок і не можна знать, відкіля взявся.
Дне́вник, -ка, м. Загородка въ полѣ для загона овецъ во время жары.
Квітневий, -а, -е. Апрѣльскій.
Крапля, -лі, ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Краплями піт тече. Ум. крапелька. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку.
Підманювати, -нюю, -єш, сов. в. підманити, -ню́, -ниш, гл. Соблазнять, соблазнить, сманивать, сманить; одурачивать, одурачить. Своїм личком білесеньким все підманює. Ні, ходім та й ходім! — Як стала просить, так таки підманила.
Поплякати, -каю, -єш, гл. Пососать у матки молока. Близнят, коли одна вівця не попляка́ обох, одно одбірається.
Рдитися, -джуся, -дишся, гл. О животныхъ: горячиться. Жеребець серед кобил рдиться.
Спішний, -а, -е. Торопливый, спѣшный. Робота спішна, як кажуть, людей смішить.
Удобен, -бна, -не, удобенний, -а, -е. Способный, годный. Та на коня сідай та предо мною повертай, та нехай я буду знати, чи удобен ти будеш поміж козаками пробувати.
Устрашувати, -шую, -єш, сов. в. устрашити, -шу, -шиш, гл. Стращать, устрашать, устрашить. То було встрашували людей, що, мовляв, не беріть землі, — бо облог великий буде.
