Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлопко

Хлопко, -ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Чуб. V. 1071. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого. Чуб. V. 283.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛОПКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛОПКО"
Витрощити, -щу, -щиш, гл. Перетрощить.
Зав'я́ти, -в'я́ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Може він таку пісню знає, що як би заспівав, то й волос би зав'яв. ЗОЮР. І. 146. Одно зацвіла, а друге зав'яло, навіки зав'яло. Шевч. 121.
Кардований, -а, -е. = кордований. Ой увидів би ти мої красні строї: кардовані чижми землицю точ'ят, ройова сукня тереми зміта'т. Гол. II. 81.
Наплю́скатися, -каюся, -єшся, гл. Наплескаться вволю.
Ороховий, -а, -е. = гороховий. Грин. III. 102.
Подокопувати, -пую, -єш, гл. Докопать (во множествѣ).
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Похвалка, -ки, ж. Угроза. Плюньте ви на його похвалки. Мир. Пов. І. 164. Василь на похвалках живе. Черк. у. Похвалки ті нічого не варті. Н. Вол. у.
Скакулець, -льця, м. = скакелюха. Вх. Пч. І. 6.
Схолонути, -ну, -неш, гл. Похолодѣть. Хома як глянув, то й схолонув. Рудч. Ск. II. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛОПКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.