Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлюнути

Хлюнути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. Вода так і хлюне тобі у вічі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЮНУТИ"
Бринталик, -ка, м. Ум. отъ бринталь.
Госпо́дній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу. Шевч. 9.
Добротли́вий, -а, -е. Добродушный, благодушный.
Осігди нар. = завсігди. Федьк.
Порозсупонювати, -нюю, -єш, гл. Развязать супоню (во множествѣ).
Привій, -вою, м. Веревка или ремешекъ, которымъ прикрѣплено къ верхней части ярма кольцо (каблучка), соединяющее ярмо съ дышломъ. Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250.
Ріпачнисько, -ка, с. Поле подъ рапсомъ. Галиц. Вх. Зн. 60.
Смоківниця, -ці, ж. Смоковница. Загледівши смоківницю оддалеки, що мала листе, прийшов, чи не знайде чого на, ній. Єв. Мр. XI. 13.
Стінити, -ню, -ниш, гл. = дурника. Прикидываться дурачкомъ. Я йому дурника стіню, а він і вуха розвісив. Павл. у.
Утрапити Cм. утрапляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЮНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.