Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хвирса
хвисткий
хвись
хвиськати
хвиський
хвисьнути
хвиткий
хвицати
хвицливий
хвицнути
хвицонути
хвища
хвиялка
хвірза
хвіртка
хвіст
хвіть!
хвітька
хвітькати
хвітьхвітькати
хвітю
хвіщ
хвіялка
хвіяти
хвіятися
хвоїна
хвоїти
хвоїщ
хвойдина
хвойличник
хвойовий
хвора
хворий
хворість
хворіти
хворкус
хворма
хвормувати
хвороба
хворовий
хворовитий
хворост
хворостець
хворостина
хворостиння
хворостити
хворостняк
хворостяний
хворота
хвортеця
хвортувина
хвортуна
хвортунина
хвортунити
хворшт
хворявий
хворяка
хворяти
хвостати
хвостатий
хвостатися
хвостач
хвостачка
хвостик
хвостище
хвостняк
хвостовик
хвосток
хвостя
хвостяга
хвостяка
хвоськати
хвосьнути
хвошка
хвошти
хвощ
хвощанка
хвощатися
хвоя
хвузія
хвук
хвура
хвурман
хвус
хвуста
хекати
хекнути
хендогий
херувим
хершебок
хе-хе
хи!
хиб
хиба 1
хиба 2
хибаль
хибанок
хибань
хибати
хибатися
хибити
хибкий
хибкість
хибко
хибливий
хибний
хибно
хибнути
хибнутися
хибч
хидня
хижа
хижак
хижацтво
хижацький
хижечний
хижий
хижість
хижка
хижний
Книга, -ги, ж. 1) Книга. Листоньки пише, книги читає. Чуб. III. 306. Ой хто б мої слова списав у книгу. К. Іов. 42. 2) Томъ, часть сочиненія. 3) Чайка (птица). Волын. г. Ум. книжечка, книжка. Зроблю маленьку книжечку. Шевч. 376. Письменному — книжка в руки. Ном. № 6016. Троянське плем'я все засіло коло книжок та аж потіло і по латинському гуло. Котл. Ен. IV. 21.
Огрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. огріти, -рію, -єш, гл. 1) Согрѣвать, согрѣть, обогрѣвать, обогрѣть. Грин. III. 632. Сонце каже: я зійду, твої сини обігрію. Гол. І. 187.
Падати, -даю, -єш, гл. 1) Падать. 2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Лукаш. Падають у скотини зуби. Грин. І. 16. 3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять. 4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Як став у нас скот падать, дак нехай Бог милує, як здорово падав. Грин. І. 98. 5) Ухаживать. А коло дитини так і пада, ніби мати. Шевч. 6) ні сіло, ні пало. Ни съ того, ни съ сего. Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. Ном.
Повиводитися, -димося, -дитеся, гл. 1) Вывестись, исчезнуть. Ведмеді у нас повиводились. 2) Выйти, выклюнуться изъ яйца (во множ.). Курчата вже повиводились.
Понабудовувати, -вую, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Посміховисько, -ка, с. = посміховище. Гн. І. 115.
Поступний, -а́, -е́ Тотъ, при работѣ надъ которымъ можно быстро подвигаться впередъ. Це шитво поступне. Конст. у.
Ремезин, -на, -не. Принадлежащій, относящійся къ ремезу. Ремезине гніздо. Стор. МПр. 158.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком. АД. II. 34.
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ. Конст. у.
Нас спонсорують: