Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хвирса
хвисткий
хвись
хвиськати
хвиський
хвисьнути
хвиткий
хвицати
хвицливий
хвицнути
хвицонути
хвища
хвиялка
хвірза
хвіртка
хвіст
хвіть!
хвітька
хвітькати
хвітьхвітькати
хвітю
хвіщ
хвіялка
хвіяти
хвіятися
хвоїна
хвоїти
хвоїщ
хвойдина
хвойличник
хвойовий
хвора
хворий
хворість
хворіти
хворкус
хворма
хвормувати
хвороба
хворовий
хворовитий
хворост
хворостець
хворостина
хворостиння
хворостити
хворостняк
хворостяний
хворота
хвортеця
хвортувина
хвортуна
хвортунина
хвортунити
хворшт
хворявий
хворяка
хворяти
хвостати
хвостатий
хвостатися
хвостач
хвостачка
хвостик
хвостище
хвостняк
хвостовик
хвосток
хвостя
хвостяга
хвостяка
хвоськати
хвосьнути
хвошка
хвошти
хвощ
хвощанка
хвощатися
хвоя
хвузія
хвук
хвура
хвурман
хвус
хвуста
хекати
хекнути
хендогий
херувим
хершебок
хе-хе
хи!
хиб
хиба 1
хиба 2
хибаль
хибанок
хибань
хибати
хибатися
хибити
хибкий
хибкість
хибко
хибливий
хибний
хибно
хибнути
хибнутися
хибч
хидня
хижа
хижак
хижацтво
хижацький
хижечний
хижий
хижість
хижка
хижний
Віконце, -ця, -е, Ум. отъ вікно.
Горщо́к, -шка́, м. Горшокъ. (Въ косв. падежахъ: горшка́, горшко́ві и т. д.). Є в горшку молоко, та голова не влізе. Ном. Ум. Горще́чок.
Кривоприсяжство, -ва, с. Ложная прися га, клятвопреступленіе.
Пообколупувати, -пую, -єш, гл. Облупить, обковырять (во множествѣ). Стіни пообколупували, долівку повибивали. Васильк. у.
Промучити, -чу, -чиш, гл. Промучить. Цілісіньке літо промучив я свою голову. Ком. І. 5.
Роспорощатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Ростектися Cм. ростікатися.
Тараракання, -ня, с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее. Шейк.
Татаронька, татарочка, ж. Ум. отъ татарка.
Угнавіти, -вію, -єш, гл. = угнати. Вх. Зн. 73.
Нас спонсорують: