Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хляпати

Хляпати, -паю, -єш, гл. 1) Хлопать. Скільки не хляпав, пановка не спалила. Чуб. І. 154. Кінські підкови хляпали. Мир. ХРВ. 301. 2) Хлестать. Стьонжечка ходила ходора 'д вітру, хляпала мене по лицю. Г. Барв. 21. 3) Падать (о чемъ либо мокромъ). Сніг хляпе. Их. Уг. 273.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЯПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЯПАТИ"
Коритце, -ця, с. 1) Ум. отъ кори́то. 2) = коритко. Шух. І. 104. Черниг. у.
Паніїн, панін, -на, -не. Барынинъ. Перед паніною смертю і пан... О. 1862. X. 17.
Перелоги, -гів, м. мн. Корчи, судороги у скота. ХС. VII. 417. Перелоги, ідіть собі на дороги од його жил, од його піджил, од жовтої кости, од такої масти. Грин. II. 42.
Підкріпити, -ся. Cм. підкріпляти, -ся.
Позакипати, -паємо, -єте, гл. Закипѣть (о многомъ). Уже всі чавуни позакипали. Харьк.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Свобода, -ди, ж. Свобода. Чи треба там непогоди, де єсть щастя і свобода. Чуб. V. 236.
Улелекати, -каю, -єш, гл. Заморить, уморить, умертвить. Змія, звісно, улеле 2кав. Грин. II. 236.
Упозику нар. Взаймы, заимообразно. Ум. упозичку.
Шаленець, -нця, м. Безумецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЯПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.