Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хрущище
хрьокати
хрьоп!
хрьопати
хрьопнути
хрьопнутися
хрюкати
хрякати
хрякатися
хряки
хрякотиннн
хряп!
хряпати
хряпатися
хряпи
хряпкати
хряпкий
хряпко
хряпнути
хряпнутися
хряпотіти
хряпуватий
хряпусь!
хряск
хряскати
хряскіт
хряснути
хряснутися
хрястіти
хрястка
хрящ
хрящик
хрящовий
хтем
хтивий
хтивість
хтіти
хто
хтокало
хтокання
хтокати
хтось
ху!
хуґа
худавий
худак
худий
худина
худібка
худібний
худібчина
худко
худніти
худнути
худо I
худо II
худоба
худобина
худобиця
худобний
худобство
худок
худопахолок
худорба
худорлявий
худосилок
худчина
худяк
хук
хукати
хукнути
хундамент
хундатирь
хунт
хунтівка
хунтовий
хупавий
хупавість
хупавка
хупаво
хупишка
хупор
хура 1
хура 2
хураж
хурбан
хурбет
хурда
хурделити
хурделиця
хурдига
хурдиґарня
хурдиста
хурдник
хурія
хуркало
хуркнути
хурман
хурманка
хурманувати
хурта
хуртеча
хуртовина
хуртовинний
хуртуна
хурувати
хуруватися
хур-хур
хурчати
хуря
хус
хуста
хустина
хустиця
хустка
хустя
хутенький
хутір
хутірський
хуткий
Гідність, -ности, ж. Достоинство. Желех.
Доко́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. докопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Докапываться, докопаться. Силою води не докопаєшся. Ном. № 1088.
Дря́гнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, высыхать. Угор.
Знахожати, -жа́ю, -єш, гл. = знаходити. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молоді подружжя знахожати. Мет. 347.
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Наука, -ки, ж. 1) Наука. Люде, освічені наукою. К. ХП. 134. Згинула наука, впала просвіта, зоставшись тільки в схоластичних латинських духовних школах. Універсітетська наука була тільки азбука європейської просвіти. Левиц. І. 259. 2) Ученіе. І в школу хлопця одвела до п'яного дяка в науку. Шевч. 3) Урокъ, поученіе, наставленіе. Оце тобі наука, не ходи в ліс без дрюка. Ном. № 7094.
Послуговувати, -вую, -єш, гл. Служить, услуживать, прислуживать. Теща Симонова послуговувала їм. Єв. Л. IV. 39.
Присмертний, -а, -е. Умирающій. О. 1862. IX. 27. На панщину не пішов: «в мене жінка присмертна», — одпрохався тим. МВ. (О. 1862. І. 84).
Разувати, -зу́ю, -єш, гл. Ѣсть одинъ разъ въ день. Таращ. Кіев. уу. В суботу сі не вмиваю, в неґілю разую. Kolb. II. 125.
Розщипати Cм. розщипувати.
Нас спонсорують: