Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хрущище
хрьокати
хрьоп!
хрьопати
хрьопнути
хрьопнутися
хрюкати
хрякати
хрякатися
хряки
хрякотиннн
хряп!
хряпати
хряпатися
хряпи
хряпкати
хряпкий
хряпко
хряпнути
хряпнутися
хряпотіти
хряпуватий
хряпусь!
хряск
хряскати
хряскіт
хряснути
хряснутися
хрястіти
хрястка
хрящ
хрящик
хрящовий
хтем
хтивий
хтивість
хтіти
хто
хтокало
хтокання
хтокати
хтось
ху!
хуґа
худавий
худак
худий
худина
худібка
худібний
худібчина
худко
худніти
худнути
худо I
худо II
худоба
худобина
худобиця
худобний
худобство
худок
худопахолок
худорба
худорлявий
худосилок
худчина
худяк
хук
хукати
хукнути
хундамент
хундатирь
хунт
хунтівка
хунтовий
хупавий
хупавість
хупавка
хупаво
хупишка
хупор
хура 1
хура 2
хураж
хурбан
хурбет
хурда
хурделити
хурделиця
хурдига
хурдиґарня
хурдиста
хурдник
хурія
хуркало
хуркнути
хурман
хурманка
хурманувати
хурта
хуртеча
хуртовина
хуртовинний
хуртуна
хурувати
хуруватися
хур-хур
хурчати
хуря
хус
хуста
хустина
хустиця
хустка
хустя
хутенький
хутір
хутірський
хуткий
Бали, -лів, м. мн. Разговоры, розсказни. Тільки і балів на селі, що про мене безщасну. О. 1862. VII. 42. Росклався з своїми балами — і до вечора тебе не переслухаєш. Полт. Всі ж не з балами стояли, всі були по ділу тут. Котл. Од. 490. це вже бали! Дудки! Це вже бали, щоб я йому дала. Харьк. у. Ні, це вже бали! Грин. I. 240.
Безштанько, -ка, м. 1) Малолѣтокъ, мальчишка, не носящій еще штановъ. Ой вийдіть, безштаньки, співать веснянки, а ви, у штанях, співайте з нами. Грин. III. 58. 2) Бѣднякъ, не имѣющій штановъ. Я, грабя Потоцький, коронний гетьман.... і в мене є голка, щоб — часом розірветься — зашить, а ти ланець, безштанько, і в тебе нема? Стор. І. 185.
Буча, -чі, ж. Шумъ, крикъ, тревога. Чуб. II. 434. Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло. К. ЧР. 198. збити бучу. Поднять шумъ. За онучу збили бучу. Ном. № 3516.
Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Завалькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Замазать глиной стѣну.
Запричаща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запричасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Пріобщаться, пріобщиться, принимать, принять причастіе.
Заси́віти, -вію, -єш, гл. 1) Посѣдѣть. 2) Засѣрѣть. Аф. 434.
Повитісувати, -сую, -єш, гл. Вытесать (во множествѣ). Чи ти вже повитісував кілочки на граблі? Харьк. у.
Похіпко нар. Скоро, бойко, прытко.
Смільний, -а, -е. 1) Смолистый. Смільна сосна. Н. Вол. у. 2) Опаленный, обожженный, задымленный. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Ном. № 8060.
Нас спонсорують: