Квиль, -лю́, м. Стонъ, жалобный крикъ.
Козирь, -ря, м.
1) Козырь. До всякої масти козирь.
2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. З) Желѣзная лопата. Пятигорск. окр.
4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирь-дівка — не вам рівня.
5) козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. Ум. козирьо́к.
Недорослий, -а, -е. Недорослый. Нічим обуть панят недорослих.
Обмакогонити, -ню, -ниш, гл. = обмакотирити. Добре обмакогонили дитину — неначе бритвою.
Понова, -ви, ж.
1) У охотниковъ: слѣдъ на свѣжемъ снѣгу.
2) ? Що ж з того, що бджола кинулась на гречку, а понови таки немаєть.
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Пригір, гору, м. Холмъ. Іде чернець у Вишгород на Київ дивитись та посидіть на пригорі.
Списати, -ся. Cм. списувати, -ся.
Тихоно Употр. въ загадкѣ для обозначенія сковороды. Тихоне-яхоно! полізьмо в піч похапаймось, у кого краще — поміняймось (сковорода і чаплія).
Фабра, -ри, ж. = хварба.