Валява, -ви, ж. Множество. Лубен. Валява жидів іде з школи. Валявою йдуть люде. Снігу валява. Такого валява риби.
Вище, нар. Выше. Молоде орля, та вище старого літає. Вище лоба очі не ходять. Хто вище злізе, дужче пада.
Ґо́хнути, -ну, -неш, гл. = Гавкнути. Звісно, краще, як собака є: ґохне, то почуєш
Забіснува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Забѣсноваться. Та він деколи як забіснується, то всіх з хати порозганя.
Зажалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Не зажалієш батька в наймах.
Змірати, -ра́ю, -єш, сов. в. змерти, зімру, -реш, гл. Умирать, вымирать, вымереть. Люде змірають. Вся сім'я зімре.
Казатися, -жуся, -жешся, гл.
1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця.
2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається.
Самошість. Самъ-шестъ.
Шамнути, -мну, -неш, гл.
1) Быстро побѣжать, шмыгнуть. (Заєць) так попід ногами і шамнув.
2) Поналечь на весла. Шамни разом, друзі, — крикнув Карпо. І гребці шамнули, а байдак полетів неначе на крилах.
3) Зашелестѣть, зашуршать, шелохнуться. Ніхто не писне, не шамне. Ніщо не шамне.
Швець, шевця, м. Сапожникъ, башмачникъ. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
