Вуздечка, -ки, ж. Уздечка. Аби вуздечка, а кінь буде.
Гаснути I, -ну, -неш, гл. Угасать, потухать. На вітрі свічка гасне. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Крізь верби сонечко сияє і тихо гасне.... День погас і все спочило. Гаснуть очі.
Даша́, -ші́, ж. Большое рядно (Cм.).
Золотополий, -а, -е. Съ золотыми нивами, полями. Удвох дивитися з гори на Дніпр широкий, на яри та на лани золотополі.
Отетеніти, -ні́ю, -єш, гл. = отетеріти. Побачили на ньому сорочку крадену у нас, спитали — де взяв, а він мовчить, — отетенів.
Плазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Пресмыкаться, ползать. На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. 3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ плаз (Cм.).
Покінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить, закончить.
Попалити, -лю́, -лиш, гл. Сжечь; обжечь (во множествѣ). Гей роспустили пожар по долині, попалили діти солов'їні.
Сивострокатий, -а, -е. О масти: сѣрый съ пятнами иного цвѣта? Кінь сивострокатий.
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти.
2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Широкеє поле. Широкая нива.
3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький.
