Відстобу́рчити. Cм. Відстобу́рчувати.
Гольо́нка, -ки, ж. Трубчатая кость.
Зайчи́ця, -ці, ж. = зайчиха. Зайчиця з зайченятами.
Зачина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зача́ти, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. То ж козаки із ляхами пиво варить зачинали. Дума. Зачало світати. Як приїхав приймачище, зачав тещу бити. 2) Начинаться. Як зачинає звада, не поможе й рада.
Зугарний, -а, -е. Способный, мастеръ. А ми доженемо. — Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте. Зугарний теревені правити.
Кращіший, -а, -е. Ср. ст. отъ кращий. Над Марусю нема й кралі кращішої.
Мочари́стий, -а, -е. = мочаруватий.
Не-до-шмиги, нар. Не идетъ, не ладно, не подходить, некстати. Де їм не-до-шмиги, то й урвуть.
Сподобати, -ба́ю, -єш, гл. = уподобати. Не сподобав козак дівки, пішов до вдовиці. Ой піду я до млина, та до дзюравого, сподобаю мельниченька, кучерявого.
Сухий, -а, -е. 1) Сухой. Кобила рушила сама на сухе. Сухий, як перець. Сухий дуб. 2) Сухой, бездождный. Сухий марець, мокрий май, — буде жито, коби гай. 3) О человѣкѣ: сухощавый, изсохшій. Ще й досі не вмерла, але вже така суха стала.... що й страшно на єї глянуть. 4) сухе по́ле. Не унавоженное поле. 5) сухо́го дуба везти. Говорить напраслину. . — четверг. Послѣдній четвергъ передъ Петровымъ постомъ. Ум. сухенький, сухесенький. Сухенький, маленький москалик.
