Біли́ця, -ці, ж. 1) = білка. 2) Непостриженная монахиня (въ противоположность черниці). 3) Бѣлое просо. 4) Раст. Thlaspi arvense. 5) = оклій, Aspidus lucidus. Cм. білюга. 6) Мѣловая почва. Ум. біличка.
Вицяпати Cм. вицяпувати.
Ку́пки, гл., дѣтс. = Ку́пі.
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Просина, -ни, ж. Зерно проса.
Розшарпати Cм. розшарпувати.
Сохранний, -а, -е. Осторожный.
Ступний, -а, -е. Относящійся къ ступѣ. Ступне колесо.
Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого.
Черетка, -ки, ж. Стебель конопли? Ум. череточка. Оддала мене матонька моя, не оддала — утопила, як ту череточку конопляночку у ставочку помочила.