Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

азик
азия
азият
азиятка
азиятство
азиятський
азияцтво
азияцький
азія
азіят
азіятка
азіятський
азіяцтво
азіяцький
аїр
аїр I
ай! I
ай! II
айбо
айва
ай-вей!
айвівка
ай-вій
айкало
айкати
айно
академик
академичний
академія
акання
акати
акахвист
акахтист
акація
акварелист
акварельний
акец!
аксамит
аксамитка
аксамитний
аксамитовий
акт
актор
акторка
акторський
актьор
актьорка
актьорський
акурат
акуратний
акуратність
акуратнісько
акуратно
але
алембик
алилуйкати
алилуйко
алилуя!
алирник
алмаз
алтиця
аль
альбо
алькир
альт
альтана
альтанка
альтембас
альтовий
алю!
алюрний
аля!
аляр
амбар
амбарь
амбитний
амбиція
амбітний
амбіція
амбон
амбона
амбросити
америка
американець
американка
американський
аминь
амінь
амуниція
амуниця
амфора
аналой
анахтема
анахтемський
анація
ангел
ангель
ангельський
ангеля
ангелян
ангелянець
ангелянка
ангелянський
англієць
англійський
Англія
ангол
анголя
андарак
анде
андека
андрієць
андріяк
ані!
аніж
анкер
анкерь
анкир
ано
ано-лем
Бісде́рево, -ва, с. См. Біс.
Допали́ти, -ся. Cм. допалювати, -ся.
Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Неладно нар. Безпорядочно; нехорошо; некрасиво. Будь воно неладно! Ном. № 5136.
Поїзжати, -жаю, -єш, гл. Ѣздить, разъѣзжать. Дев'ятеро коней водить, на десятім поїзжає. Грин. III. 591. Наш папочок молоденький на конику поїзжає, до двору женчиків займає. Чуб. III. 239.  
Потирка, -ки, ж. = потерча? Чуб. І. 21.
Присвічувати, -чую, -єш, сов. в. присвітити, свічу, -тиш, гл. Освѣщать, освѣтить какой либо предметъ, кому либо при дѣйствіяхъ его. Св. Л. 119. Присвіти лишень мені, — голку впустила. Харьк. Присвічуй, Боже, мені з неба! К. Псал. 8.
Слугиня, -ні, об. Слуга. Вельможная пані слуги загаждала, кожному слугині по золотому дала. Чуб. V. 1017.
Церківник, -ка, м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.
Нас спонсорують: