Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

азик
азия
азият
азиятка
азиятство
азиятський
азияцтво
азияцький
азія
азіят
азіятка
азіятський
азіяцтво
азіяцький
аїр
аїр I
ай! I
ай! II
айбо
айва
ай-вей!
айвівка
ай-вій
айкало
айкати
айно
академик
академичний
академія
акання
акати
акахвист
акахтист
акація
акварелист
акварельний
акец!
аксамит
аксамитка
аксамитний
аксамитовий
акт
актор
акторка
акторський
актьор
актьорка
актьорський
акурат
акуратний
акуратність
акуратнісько
акуратно
але
алембик
алилуйкати
алилуйко
алилуя!
алирник
алмаз
алтиця
аль
альбо
алькир
альт
альтана
альтанка
альтембас
альтовий
алю!
алюрний
аля!
аляр
амбар
амбарь
амбитний
амбиція
амбітний
амбіція
амбон
амбона
амбросити
америка
американець
американка
американський
аминь
амінь
амуниція
амуниця
амфора
аналой
анахтема
анахтемський
анація
ангел
ангель
ангельський
ангеля
ангелян
ангелянець
ангелянка
ангелянський
англієць
англійський
Англія
ангол
анголя
андарак
анде
андека
андрієць
андріяк
ані!
аніж
анкер
анкерь
анкир
ано
ано-лем
Галахура, -ри, об. Насмѣшливое прозваніе лица духовна го званія или его домочадцевъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Головчастий, -а, -е. 1) = головатий 2. Черниг. у. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Kolb. І. 49, 48. Шух. І. 161.
Забабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Обабиться.
Зичли́вий, -а, -е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. І. 307.
Кетяг, -гу и ке́тях, -ху, м. = китяг. З-за темного дуба... калинова вітка витягнеться і червоний кетяг ягід горить, як жар. МВ. І. 156. Ягоди на калині, на бузині ке́тяхами, а на тернові, на вишні — по́рівці. Н. Вол. у.
Передущий, -а, -е. 1) Передній. 2) Предшествующій.
Перемага, -ги, ж. = перемога. В тім тільки й перемага, що він бідний, а вона багатирка. Полт. у.
Повечоріти, -ріє, гл. безл. Повечерѣть, наступить вечеру. Коли б мені да, Господи, повечоріло, до б на моєму серденьку поздоровіло. Чуб. III. 169.
Потоншити, -шу́, -ши́ш, гл. Сдѣлать тоньше. Лебед. у.
Уживати, -ва́ю, -єш, сов. в. ужити, -уживу, -веш, гл. 1) Употреблять, употребить, потреблять; пользоваться. Вживають вони щуку-рибаху, ще й соломаху з водою. ЗОЮР. І. 253. Се зілля кожде вживає. Ном. Не барзо дорогії напитки вживає. АД. І. 211. Хліба-соли не вживали. Мет. 436. вживати світа. Пользоваться жизнью. Вживай світа, поки служать літа. Ном. № 593. 2) Пожить. Которая душа найлучче вживає? Чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужня жена? Мет. 362.
Нас спонсорують: