Воняти, -няю, -єш, гл. = смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде.
Заля́́пати, -паю, -єш, гл. 1) Захлопать. Заляпа деркачами (півень крилами) і «ку-ку-рі-кууу!». 2) Забрызгать грязью.
Мурашко́вина, -ни, ж. Муравейникъ.
Пороспукати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспустити, но во множествѣ.
Посвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. посвяти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Рукополагаться, рукоположиться, постригаться, постричься. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Піду я в манастир, там посвячуся, на тебе, мила, не подивлюся.
Приленути, -ну́, -не́ш, гл. = прилинути. Ой прийди або прилени ти соколоньком до мене.
Страховіття, -тя, с. = страхіття. Чи ти ба, яке страховіття на дворі.
Тігітка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus.
Утеряти, -ряю, -єш, гл. Утратить, потерять, лишиться. Та втеряла вчора вечір, втеряю й тепера. Свою красоньку втеряла.
Шокати, -каю, -єш, гл.
1) Часто говорить: шо.
2) Шамкать. «Сатурнович, змилосердися, за рідную свою вступися!» к Зевесу шокала стара.
