Валяти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Валить, сваливать, опрокидывать. Чорт росердився, налітає і хату валяє. Буйний вітер в полі повіває, бідного козака із ніг валяє. 2) Валять (сукно). 3) Бить, сбивать (съ дерева). 4) Пачкать, марать. Помалу ступайте, пилу не збивайте, шмаття не валяйте. 5) — коней. Выхолащивать лошадей. 6) Испражняться.
Вигаснути, -ну, -неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі.
Вітряний, -а, -е. Вѣтряный. Схопилась велика вітряна буря.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Зібга́тися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Скомкаться. 2) Согнуться, свернуться.
Кровопій, -пія, м. = кровопивець. Сказано, — кровопій людський.
Марми́за, -зи, ж. Презрительно о лицѣ: морда, рожа. Одпас уже товсту мармизу!
Наймитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Служить по найму. Буде вже мені, каже, наймитувати, — може, каже, своє хазяйствечко заведу.
Попідкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и підкласти, но во множествѣ.
Трикуток, -тка, трикуточок, -чка, м. Ум. отъ трикут.
