Випалювати, -люю, -єш, сов. в. випалити, -лю, -лиш, гл. 1) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? 2) Стрѣлять, выстрѣлить, выпалить, дать залпъ. Випалив, і лях схилився набік.
Завда́ча, -чі, ж. Задатокъ. Я вже взяла три карбованці на завдачу.
Згі́ддя, -дя, с. Имущество, домашнія вещи, все добро. Перед великодним святом до нас зо всім згіддям і перебрався.
Коштовня, -ні, ж. Цѣнная, дорогая вещь. Це вже ви, пане, скупитесь: таку коштовню та чорт-зна чим укривати. (Пан хотів гарну клуню виривати старою соломою).
Ніяко, ніяково, нар. Неловко, не по себѣ. Ні, Марку, ніяко мені матіррю сидіти. Тому й зовсім ніяково стало.
Переметнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ переметати. Перебросить, перекинуть.
Почепичка, -ки, ж. ? Шовкові почепички, а яворове бердо, — дай же нам, Боженьку, пов'язати Марусю твердо.
Сповитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю.
Укачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укачатися, -чаюся, -єшся, гл. Укатываться, укататься.
Щаблюватий, -а, -е. Худой, съ выдающимися ребрами. Щаблювата кобила.