Великомовність, -ности, ж. Многорѣчивость.
Голу́бчичок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця.
Колотуха, -хи, ж.
1) Сварливая женщина? Радуйся, мати, — іде невістка до хати: добрая роботуха, а ліпша колотуха.
2) Ряжанка, искусственная сметана.
Підстеп, -пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной.
Піхати, -хаю, -єш, гл. Толочь (просо), валять (сукно).
Сумлінний, -а, -е. Добросовѣстный. Старшиною треба покласти чоловіка сумлінного. Сумлінна жінка.
Таємнощі, -щів, ж. Тайныя дѣла, вещи, которыя нужно скрывать.
Торок II, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу.
Чахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = чаклувати. У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє.
