Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

алирник

Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛИРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛИРНИК"
Будячина, -ну, ж. = будяк.
Галочка, -ки, ж. Ум. отъ галка. 2) = галонька 2.
Гу́совки, -вок, ж. мн. Ум. отъ гусла.
Камізелок, -лка, м. Жилетъ. Гол. Од. 15.
Неминучість, -чости, ж. Неминуемость, неизбѣжность. Желех.
Обмитити, -чу, -тиш, гл. Обложить таможенной пошлиной.
Обпарити Cм. обпарювати.
Попереконуватися, -нуємося, -єтеся, гл. Убѣдиться (о многихъ).
Стидний, -а, -е. = стидкий. Стидна пісня.
Шапарувати, -ру́ю, -єш, гл. Исполнять обязанности ключника, эконома.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЛИРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.