Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

алирник

Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛИРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛИРНИК"
Відгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відгребти, -гребу, -беш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. Чуб. І. 99. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками. Ном. № 559.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Заслони́ти, -ся. Cм. заслоняти, -ся.
Льоді́вка, -ки, ж. = ледівка. Н. Вол. у.
Понадимати, -ма́ю, -єш, гл. Надуть (во множествѣ).
Пролютувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть извѣстное время разозленнымъ, разсерженнымъ.
Свиногриз, -за, м. Шуточно: собака. Новомоск. у.
Таранина, -ни, ж. Одна тарань. Зміев. у. Ум. тарани́нка.
Хор, -ру, м. Хоръ. Ангельськії вся хори там ся збірают. Чуб. ІІІ. 327.
Хуторок, -рка, м. Ум. отъ хутір.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЛИРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.