Витолочувати, -чую, -єш, сов. в. витолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать. Не дали мені й зібрать того ячменю, увесь витолочили. Всю траву витолочили гуляючи.
Вихитрувати, -трую, -єш, гл. Добыть хитростью.
Горішня́к, -ка́, м. Сѣверный вѣтеръ.
Заде́ржати, -ся. Cм. задержувати, -ся.
Змаліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, уменьшиться.
Ми́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Мыслить, думать. Чоловік мислить, а Бог рядить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти. І дерево якусь надію має: хоч зрубане, ще мислить зеленіти. 2) Добра мислити. Доброжелательствовать. Добра мисливши й люблячи щиро. Лиха мислити. Недоброжелательствовать, желать зла. Свій своєму лиха не мислить.
Навко́пить нар. Рикошетомъ. Дай камінця, я кину навкопить.
Нещиро(в), нар. Неискренне. Покинь нещире мене кохати.
Привластити Cм. привлащати.
Скрильник, -ка, м. = скринник.
