Верхів'Я, -в'я, с.
1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я,
2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
До́ма Ii нар. Дома. Чом не хочеш ти робити і дома сидіти? Батько й мати поїхали до родичів..., дома зосталися хлопці.
Зуноватися, -нуюся, -єшся, гл. Надоѣсть, опротивѣть.
Милости́вий, -а, -е. Милостивый. Господи милостивий. Пані милостива! будьте ласкаві, скажить мені, що мій чоловік на чужині, як проживає. Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.
Наглумля́тися, -ля́юся, -єшся́, сов. в. наглуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Глумиться, наглумиться, насмѣяться. Наглумився з мене, да ще й перед людьми.
Нади́хувати, -хую, -єш, сов. в. нади́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дышать, надышать много въ одномъ мѣстѣ или на одно мѣсто. 2) = надиха́ти. Надихала їх вірою святою.
Неприрожденний, -а, -е. Не врожденный, пріобрѣтенный. Неприрожденна відьма.
Приземний, -а, -е. = приземкуватий 1. Низенька приземна травиця.
Стогнійка, -ки, ж. Постоянно стонущая женщина.
Царина, -ни, ж. 1) Застава въ селѣ, ворота при входѣ въ село. 2) Пахатная земля, засѣянное поле. Огороженное поле. Ум. царинка, цариночка.
