Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ай-вій

Ай-ві́й, меж. = Ай-вей. Жиди як агили закричали: «Ай-вій, чоловіче!» Рудч. Ск. II. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЙ-ВІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЙ-ВІЙ"
Бреус, -са, м. Человѣкъ большого роста и неуклюжій, неповоротливый. Чуб. VII. 575.
Гітинка, -ки, ж. Молодая ель. Желех.
Лю́тощі, -щів, мн. = лютість. Її тиха мова гасила його лютощі. Мир. ХРВ. 34.
Нежид, -да, м. Насморкъ. Нежид напав. Ном. № 12223.
Пакосник, -ка, м. Пакостникъ. К. ЧР. 245.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Подридзати, -дзаю, -єш, подри́зати, -заю, -єш, гл. = подрипати. Подризав (п'яний).... до господи. Грин. II. 333.
Попакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Упаковать (о многихъ).
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу! Чуб. V. 1123.
Тугший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тугий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЙ-ВІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.