Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Багнюк, -ка, м. Родъ гриба изъ породы Boletus. Радом. у.
Відтоплювати, -люю, -єш, сов. в. відтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Отогрѣвать, отогрѣть въ печи сметану, простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась. Відтопила сиру глечик. Харьк. 2) Отваривать, отварить. А забудьків одтопивши, підмостить напиться, то й не стане за ледащо любочка нудиться. Мкр. Н. 5.
Гданськ, -ка, м. Данцигъ (городъ).
Дорщ, -щу́, м. и пр. = дощ и пр. Грин. ІІІ. 390. Не проси у Бога дорщу, а проси урожаю. Ном. № 7270. Ум. дорщик. МУЕ. III. 118.
Зби́тний, -а, -е. 1) Излишній, чрезмѣрный. 2) — чолові́к. = збитошник. Вх. Лем. 417.
Капелечка, -ки, ж. Ум. отъ капля.
Кирган, -на, м. Большой, изъ камыша, съ трубой, шалашъ, въ которомъ живетъ и хранить свои снаряды артель рыболововъ на Днѣстрѣ. Одесс. у.
Перепікати, -ка́ю, -єш, сов. в. перепекти, -печу, -чеш, гл. Перепекать, перепечь.
Погонь, -ні, ж. = погоня. Мнж. 26. Погонь за мною. Мет. 100. Буде, за нами з города Азова велика погонь уганяти. АД. І. 121.
Урожденець, -нця, м. Уроженецъ. Волч. у.
Нас спонсорують: