Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ. Вх. Зн. 24.
Наґуна́дзити, -джу, -диш, гл. 1) Набить шишку кому. Мнж. 186. 2) Навертѣть на голову что-либо чалмообразное. Мнж. 182.
Пилюра, -ри, ж. = пилюга. Конст. у.
Порпличник, -ка, м. Раст. Verbena officinalis V. ЗЮЗО. І. 173.
Привикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приви́кнутися, -нуся, -нешся, гл. = привикати, привикнути. З ким любилась, — розлучилась, мушу забуваться; з ким не зналась, — повінчалась, мушу привикаться. Чуб. V. 186.
Притрапитися, -ниться, гл. безл. = трапитися.
Прицяпати, -паю, -єш, гл. Примочить, побрызгать. Вх. Лем. 457.
Роспорошка, -ки, ж. Въ выраж.: у роспорошку — вразсыпную. Так вони, хлопці, так у роспорошку од нього та й повтікали. Козел. у. Слов. Д. Эварн. у роспорошку піти. Разсѣяться, разбѣжаться. Більше війська немає? — Немає, пане гетьмане: усі вроспорошку пішли. Костомаровъ, Б. Хмельн. (1884, 4-е изд.). II. 393.
Тади, тадивай, нар. = туди. Вх. Зн. 23. Єно нам повіджь, ци не ішла тади, ци не ішла дака білаглова. Гол. II. 10.
Нас спонсорують: