Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Дивува́ння, -ня, с. Удивленіе. Онисько не показував дивування. Левиц. Пов. 283. Ум. Дивува́ннячко.
Дуда́рський, -а, -е. Относящійся къ дударю 1 и 2. Подай дударським рогом троїсте гасло. К. Псал. 149.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися. Желех.
Лія, -лії, ж. = лея. Лія іде. Вх. Лем. 432.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей. КС. 1893. VII. 80.
Негодяй, -дяя, м. О человѣкѣ: негодный, неспособный къ дѣйствіямъ. Жена говоритъ старому мужу: Ой ти, старий негодяю, пусти ж мене, погуляю! — Ой коли ж я негодяй, — сиди дома та й гуляй! Грин. III. 309. Быть можетъ слѣд.: невгодяй = невгожай? (см.).
Пастрьома, -ми, ж. Кусокъ мяса, сала и ар. положенный въ ловушкѣ для приманки звѣря. — напр. въ мышеловкѣ. Мнж. 188. Cм. пастрама.
Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Г. Барв. 28. Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні. Мет. 233.
Роспочати, -ся. Cм. роспочинати, -ся.
Чахниця, -ці, ж. Раст. Linosiris villosa Dc. ЗЮЗО. І. 126.
Нас спонсорують: