Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Громаді́лка, -ки, ж. Конныя грабли.
Допа́рок, -рка, м. Принадлежащій парѣ, одинъ изъ пары. Ум. допа́рочок.
Запиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать, задрать носъ.
Запиша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. Заважничать. Запишався, як кошеня в попелі. Ном. № 2473.
Зітха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зітхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Вздыхать, вздохнуть. Зітхнув тяжко я до Бога. Чуб. № 1088. 2)духа. Испустить духъ. Се промовивши, зітхнув духа. Єв. Л. XXIII. 46.
Миготі́ння и мигтіння, -ня, с. Мерцаніе, дрожащій свѣтъ. Желех.
Низовий, -а, -е. 1) Расположенный по нижнему теченію рѣки. 2) = низовка. Мнж. 148. У Кухаренка: Юго-западный вѣтеръ. О. 1862. V. Кух. 38. Низовий вітер відки не повійне, то самим долом котиться. Черк. у.
Подеколи нар. Иногда. Иноді буває так, що усе сонце темнів, а подеколи тільки частина його буває темна. Ком. І. 45.
Помоскалитися, -люся, -лишся, гл. Обрусѣть.
Уредний, -а, -е. Пакостный, противный. Ну, та й уредний же хлопець. Лохв. у.
Нас спонсорують: