Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бердо! меж. Крикъ сельскихъ сторожей ночью, въ родѣ: слушай! Шейк.
Кеп, кепа и кпа, м. 1) Дуракъ, глупецъ. Було не кпити з Микити, бо Микита і сам кеп. Ном. № 6815. Не таким кпам, пане-брате, в Польщі крулювати. О. 1863. II. 54. 2) Карточная игра въ дураки. Які ж були до карт охочі..., — гуляли часто до півночі... у памфиля, в візка і в кепа. Котл. Ен. III. 9.
Лю́бчик, -ка, м. 1) Милый, дорогой. Не їдь, братіку, не їдь, любчику! Чуб. V. 49. 2) = любисток. Вх. Лем. 433.
М'якува́тий и мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый. Павлогр. у.
Наро́дність, -ности, ж. Народность.
Обжирство, -ва, с. Обжорство.
Обкапати Cм. обкапувати.
Острогін, -гону, м. Раст. Artemisia Dracunculus. L. ЗЮЗО. І. 112.
Пустощі, -щей и -щів, ж. мн. Баловство, шалости. З пустощів не зна що робити. Черк. у.
Царів, -рева, -ве Царевъ, царскій. Боюсь царевих собак. Ном., заг. № 134.
Нас спонсорують: