Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Безсед, -да, м. = бескед. В темних пущах і безседах на горі високій. Мкр. Н. 27.
Дзиз, -за, м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. Він ди́виться на ме́не дзи́зом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене. Грин. II. 179.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Зва́дитися, -джуся, -дишся, гл. Ссориться. У кого вийде яка звада на новий рік, — цілий рік зводитиметься. Ном. № 13411.
З'ї́сти, з'їм, з'їси, гл. = ззісти.
Манту́лки, -ків, м. мн. Лакомства, сласти, также баранки, булки, привозимые съ ярмарки и пр. О. 1862. IX. 127. Було оце на ярмарку та купила дітям мантулків. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Иногда употребляется въ значеніи: разнообразный, неоднородный товаръ, преимущественно мелкій. Показує на суздальців, що зайняли (на ярмарку) ряд з образами, ложками, поясами і иншими мантулками. О. 1862. IX. 63. Крамарь з усякими мантулками, склада усе, що лучиться купити по вигоді: вощину, старі чоботи, віск, муку, пір'я, щетину, полотна. О. 1862. IX. 69.
Ми́йниця, -ці, ж. Умывальникъ, умывальный тазъ. Желех.
Натерти, -ся. Cм. натирати, -ся.
Пофальшувати, -шую, -єш, гл. Поддѣлать (во множествѣ). К. Кр. 34.
Увишки нар. Въ вышину. Cм. заввишки. Як земля вширшки, до неба ввишки. О. 1861. XI. Св. 64.
Нас спонсорують: