Бодлачча, -ча, с. соб. отъ бодлак. Ой, Василю, сиди у бодлачу.
Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Ум. ви́ярочок.
Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір.
Кучопір, -перу, м. = кажан.
Масткосло́вити, -влю, -виш, гл. Умасливать, ублажать.
Поважчати, -чаю, -єш, гл. Потяжелѣть. Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав?
Псик! меж. Крикъ на кошку: брысь!
Самовладно нар. Самовластно, самодержавно.
Умалькувати, -кую, -єш, гл. Уменьшить.
Химорода, -ди, ж.
1) Причуда, капризъ.
2) Колдовство. Да й сміється вражий запорожець. А він химородою химородив. Сказано — каверзники. З) химороди гнати. Причудничать; колдовать. Тепер, каже, піст, дак, чого ж химороди гнати?