Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Визолотити Cм. визолочувати.
Гадинник, -ка, м. Раст. a) Alchemilla vulgaris. Вх. Пч. II. 29. б) Verbascum thapsus. Лв. 102.
Драпцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Удирать. Вх. Зн. 16.
Заприятелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Подружиться, сдѣлаться друзьями. Г. Барв. 372.
Перемова, -ви, ж. Перезывъ, переманка. Ум. перемовка, перемовочка. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола із темного лугу в вишнев сад. Мет. 178.
Піддружба, -би, м. = піддружий. Федьк. О. 1861. IV. 35.
Пічкатий, -а, -е. Объ овцѣ: съ пічкою на ухѣ. Cм. пічка. Шух. I. 195.
Поснути, -снемо́, -нете́, гл. Заснуть (о многихъ). Діти поснули. Г. Барв. 225. Прийшла північ, всі поснули. Рудч. Ск.
Притикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приткнутися, -кнуся, -нешся, гл. Находить, найти себѣ мѣсто, помѣститься, прислониться, прижаться къ чему. Шукайте самі соби місця, — хай притикається кожен, де знайде. Полт. у. Молода не сідає за стіл, а де-небудь приткнеться. МУЕ. І. 115. (Полт.). Серед степу на ріжечку, як на припічку хатиночка приткнулась. Г. Барв. 14.
Удовецький, -а, -е. Принадлежащій вдовцу или вдовѣ. К. Бай. 78.
Нас спонсорують: