Гніванка, -ки, ж. Гнѣвъ, ссора. Тут така була гніванка, що Господи, та й годі!
Капарити, -рю, -риш, гл.
1) Худо дѣлать, кропать, пачкать.
2) Жить въ нищетѣ. Свій вік капарить.
Мусяндровий, -а, -е. ? Скільки бідні школяри муки приймуть, поки вивчуть сі мусяндрові вірші. . Зъ нар.
Набреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Наговорить лжи. Хотя й душа невинная, люде набрешуться. 2) Налаяться (о собакѣ).
Парити, -рю, -риш, гл.
1) Парить, распаривать, размачивать, размягчать на огнѣ, въ горячей водѣ. А свекорко дубиноньку паре. Білі руки в окропі парить. Кадук парив твою матір.
2) безл. Парить. Душно, так і парить.
3) Бить розгами. Цю Ганну раз таки і в волости парили.
Подоскромаджувати, -джую, -єш, гл. Доскресть (во множествѣ). Подоскромаджуйте швиденько свої буряки та будем обідати.
Топтання, -ня, с. Топтаніе.
Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину.
Убірати, -ра́ю, -єш, сов. в. убрати, -беру, -реш, гл. 1) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить, убирать, убрать. Укинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Вбери й пенька, то стане за Панька. Ой косо, косо кохана! сім літ я тебе кохала, що-неділеньки вбірала. убрати в шо́ри. Первоначально — запречь, переносно: забрать, взять въ руки. 2) Надѣвать, надѣть. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії шати. 3) Убирать, убрать, принять. Убрав, як сіно в годину. Хліб убірає, хто його має. Так росходивсь, шо і в два не вбереш. 4) Пачкать, запачкать. Убрав ноги в куряву. 5) — в себе. Всасывать, всосать. 6) Ѣсть, съѣсть. Вбірай, свате, капусту.
Щибелець, -льця, м. пт. Fringa.
