Блазен, -зна, м. = блазень.
Блювачка, -ки, ж. = блювання.
Божниця, -ці, ж.
1) = божник.
2) Храмъ, церковь. Піп каже: «Ідімо до божниці, а п'яниця каже: «ідімо до коршмиці». Чаще: иновѣрческій храмъ. «Підем до костьоли». — А не до церкви? — поспитала Мася. — «Так і видно, що хамка!... Щоб ти мені і бровою не моргнула в ту сторону, де хамська божниця стоїть». Як ішва ф суботу до божниці, до сьватині, то й Савамон хотів з ньов піти. Ум. божничка.
Вишмарувати, -рую, -єш, гл. Смазать, обмазать. Вишмаруй но добре колеса, бо далеко поїдем.
Відмочити Cм. відмочувати.
Галерний, -а, -е и галерський, -а, -е. 1) Принадлежащій, свойственный галерѣ. Обізветься між турків Лях-Бутурлак, клюшник галерський. 2) галерна робота. Каторжная работа (гребцами на галерахъ были обыкновенно невольники).
Гача, -ча́ти, с. = лоша. Ум. гачатко.
Заспоко́ювати, -ко́юю, -єш, сов. в. заспоко́їти, -ко́ю, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. Ой ти вміла заспокоїть лякане серденько. Галя його заспокоювала, голубила.
Присівок, -вку, м. 1) Прибавка работнику къ денежной платѣ въ видѣ куска полевой земли, засѣваемой хозяиномъ, урожай съ котораго собираетъ работникъ. На присівок дав му півдесятини. 2) Посѣвъ, засѣянное поле. Ой пила я в понеділок, та й пропила ввесь присівок. Як зраня (на Дмитра) дує вітер, то ранний присівок буде добрий; як в полудне, то середний; а як вечером, то пізний.
Стогначі, -чів, м. мн. Частые стоны. (въ старости, болѣзни). Стогначі напали.
