Відмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відмахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмахиваться, отмахнуться. Обмахувались руками.                         
                        
                                                
                          Консул, -ла, м.
	1) Консулъ. З Россії... втікло три чоловіки... От — що робить? У Палац, до німецького консула. 
	2) Въ старинной бурсѣ: родъ надзирателя за учениками. Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун.                         
                        
                                                
                          Крамувати, -му́ю, -єш, гл. Торговать. Поїхала Галя крамом крамувати.  Крамуєш на тисячі.                         
                        
                                                
                          Облягма, обля́гома, нар. Въ то время, когда ложатся спать. А вона вернулась уже додому дуже облягома, а на другий день і захворіла.                         
                        
                                                
                          Отруя, -ру́ї, ж. = отрута.                        
                        
                                                
                          Паляничка, -ки, ж. Ум. отъ паляниця.                        
                        
                                                
                          Підкушувати, -шую, -єш, сов. в. підкуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Се був панич хороший, повний, чорнявий, красний, сладкомовний, що й мачуху був підкусив.  Підкушують людей на гріх.  Біда польку підкусила, пішла полька за русина.                         
                        
                                                
                          Позаброджувати, -джую, -єш, гл. = позабовтувати.                        
                        
                                                
                          Старик, -ка, м. 1) Старикъ. 2) Луна въ послѣдней четверти.  3) Старое русло рѣки. 4) у старики піти. Пойти на волостной сходъ.  Ум. старичо́к. 
 
	                         
                        
                                                
                          
	Трі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці.  2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево.  3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен. 
                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          