Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

алилуйко

Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица. (Галиц.). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛИЛУЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛИЛУЙКО"
Будівля Ii, -ля, с. Строеніе, постройка. Любо оком глянуть на сю церкву! Здалека здається, що вона на воздусі стоїть — так вище хотів, і будівля якесь легесеньке. Св. Л. 25.
Ім'я, імени, с. Имя. Ось же і я, що хороше ім'я. Ном. № 2525.
Позатримувати, -мую, -єш, гл. Задержать (во множествѣ).
Полохливо нар. Пугливо, робко.
Поналамувати, -мую, -єш, гл. Наломать (во множествѣ).
Понастобурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и насто(в)бурчити, но во множествѣ.
Присадити Cм. присаджувати.
Темнісінький, -а, -е. Совершенно темный. Всіх покрила темнісінька (нічка), як діточок мати. Шевч.
Тепличний, -а, -е. Оранжерейный. Тепличні квітки. Левиц. І. 436.
Тучка, -ки, ж. Ум. отъ туча.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЛИЛУЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.