Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

алилуйко

Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица. (Галиц.). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛИЛУЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛИЛУЙКО"
Бахтарма, -ми, ж. Изнанка кожи.
Владіти, -дію, -єш, гл. = володіти.
Густи́рька, -ки, ж. Родъ рыбы. Александровск. у. (Стрижевск).
Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Желех. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку. Вх. Лем. 421.
Ігла, -ли, ж. 1) = голка. Шух. І. 153. 2) пт. = іговна. Вх. Пч. І. 16.
Кросневий, -а, -е. кро́снева пилка. Столярная нила со станкомъ. Шух. І. 88.
Перекидько, -ка, м. = перекинчик.
Прицабанити, -ню, -ниш, гл. = прицупити. Вх. Лем. 457.  
Суверток, -тка, м. = сувертень. Як уже згортається прядіво, то пять ручаєк, — отой суверток і буде каліво. Черн. у.
Шугай, -гая, м. 1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). Вх. Лем. 486. На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит. Гол. II. 70. Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю. Гол. IV. 489. 2) Родъ женской одежды. 3) Имя собаки. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЛИЛУЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.