Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ано-лем

Ано́-лем, сз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́лем било синоє море. Гол. II. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНО-ЛЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНО-ЛЕМ"
Анта́м, нар. Вонъ тамъ. Гол. III. 455.
Ігуменя, -ні, ж. Игуменья.
Луни́на, -ни, ж. Родимое пятно.
Наткнути, -ну́, -не́ш, гл. = настромити.
Перепелоньчин, -на, -не. Принадлежащій перепелкѣ. Kolb. І. 172.
Помститель, -ля, м. = помстник. Помститель кривди. К. МБ. X. 8.
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину. Н. п.
Цпеник, -ка, ж. = шпеник 1. Вх. Лем. 481.
Шкібля, -блі, ж. Скобелка, круглый скребокъ у бочаровъ. Желех. Шух. І. 250, 311. Ум. шкібелька. Шух. І. 311.
Штучечка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АНО-ЛЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.