Відциркувати, -кую, -єш, гл. При доеніи — выдаивать каждый сосокъ.
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Вона собі городянка, міщанка. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка.
Жа́йворонків, -кова, -ве Принадлежащій жаворонку. Згори лине жайворонкова пісня.
Заплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Заплатить, уплатить. Він тобі заплатить багато грошей.
Охижа, -жі, ж. Защита (въ смыслѣ строенія).
Позасоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Застыдиться (о многихъ). Позасоромлювалися наші дівчата.
Пом'яшкурити, -рю, -риш, гл. Измять, намять.
Скрушувати, -шую, -єш, сов. в. скруши́ти, -шу́, -шиш, гл. Сокрушать, сокрушить. І вернувсь до неї розум, скрушений бідою.
Сумирний, -а, -е. Смирный, кроткій. А що вже Василько, — тихий, сумирний: і в хаті не чуть, і на дворі не видно.
Тягатися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Тащиться. А сам узявся за повод та й тягнеться. 2) Таскаться, шляться. А ти все по тих шинках тягаєшся — п'янице, ледащо! 3) Таскаться, волочиться. Жив чоловік з жінкою, та жили вони погано, бо вона неслухняна була і все тягалась. Не переставала тягатись із кавалерами до сивої коси. 4) Возиться около чего, тащить. Загрузли в його коні в болоті: вже він і так, і сяк з ними тягався. о) Судиться, вести процессы Коза з вовком тягалася: тільки шкурка зосталася.
