Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ангел

А́нгел, а́нгол, -ла и а́нгель, -ля, м. = Я́нгол. Рудч. Ск. І. 24. Був би ангел, коби не роги. Фр. Пр. 4. Над тим дитям три анголи дихали. Чуб. ІІІ. 326. Ум. Ангело́чок. Да над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали. Чуб. III. 323.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНГЕЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНГЕЛ"
Дзе́ра, -ри, ж. = Дзер. Вх. Зн. 24.
Дибитися, -биться, безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.
Дуросві́тщина, -ни, ж. 1) = дуросвітство. К. ПС. 30. 2) соб. Обманщики, шарлатаны. Хотів би правду людям говорити, — ведмедем дуросвітщина реве. К. Дз. 196.
Збля́кнути, -ну, -неш, гл. = зблякувати.
Переміст, -мо́сту, м.? Уже ж гості, уже на перемості. Грин. III. 541.
Повітка, -ки, ж. Сарай для скота. (Чуб. VII. 393), также навѣсъ изъ соломенной крыши при такомъ сараѣ. Під повіткою наймички коноплі тіпають. Левиц. І. 175. Чи я тобі не казала, як стояла під повіткою: не йди, милий, та у Крим по сіль, бо зостанеш під наміткою. Чуб. V. 198. Ум. повіточка.
Подичавіти, -віємо, -єте, гл. Одичать (о многихъ).
Тминник, -ка, м. Раст. Asperula galioides. М. и В. Анн. 53.
Укресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня).
Шпичка, -ки, ж. 1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. К череді йшла — задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала. Чуб. III. 230. 3) Заноза.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АНГЕЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.