Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґулий

Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 352.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐУЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐУЛИЙ"
Єнера́л, -ла, м. Генералъ. Там сидять поло неї пани-єнерали. Чуб. V. 778.
Кандьор, -ру, м. Жидкая кашица изъ крупъ или пшена. = куліш. Як наварить кандьору, — і собакам уволю. Грин. III. 562.
Мандрува́ти, -рую, -єш, гл. 1) Странствовать, путешествовать, ѣздить. Де то моя Катерина з Івасем мандрує? Шевч. 79. Я гадаю мандрувати. 2) Отправляться, ѣхать, уходить. Ой не плачте ви, карії очі, од роду мандруючи. Чуб. V. 888. Сватай мене, Марку, чи не оддасть мати. Як не оддасть мати, будем мандрувати. Мет. 99.
Обсягати, -гаю, -єш, гл. Охватывать. Желех.
Понахоплювати, -люємо, -єте, гл. Накинуть (на себя одежду — о многихъ).
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Мнж. 190. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка. 2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи. Мнж. 190.
Пузань, -ня́, м. = пузан. Черк. у. К. ПС. 112.
Скородільник, -ка, м. Бороновальщикъ.
Стеменний, -а, -е. Совершенно похожій. точь-въ-точь. І очі чогось заплющує, і з місця зривається, — от стеменний кіт. МВ. (О. 1862. III. 39).
Цідитися, -джуся, -дишся, гл. Струиться, течь. Тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐУЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.