Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґулий

Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 352.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐУЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐУЛИЙ"
Добала́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.
До́пит, -ту, м. Допросъ. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.
Магля́за, -зи, об. Имѣющій, имѣющая запачканное лицо.
Намаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Намахаться, намахать вдоволь. Намахався я косою, набухався ціпом. КС. 1883. X. 522.
Нечутно нар. Неслышно.
Подолянин, -на, м. Житель Подолья. Наші подоляне церков збудували, не так збудували, як намалювали. Чуб. III. 215.
Притрусити Cм. притрушувати.
Притюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Укрѣпить соломенную крышу притюжинами. Міусск. окр.
Самарати, -раю, -єш, гл. Походить, быть похожимъ. Кіс самарає на дрозда. Вх. Зн. 62.
Хованиця, -ці Воспитанница, вскормленница, пріемная дочь. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐУЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.