Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґрундзюватий

Ґрундзюва́тий, -а, -е. 1) Узловатый. 2) Переносно: замысловатый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНДЗЮВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНДЗЮВАТИЙ"
Безвічно, нар. Вѣковѣчно.
Бейбас, -са, м. = бельбас. Умієте загадувати, а розгадати так не вмивались. Та й куди вам, таким бейбасам. Кост. (О. 1862. VI. 52).
Віяти, -вію, -єш, гл. 1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Н. п. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Макс. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Шевч. 8. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії. Г. Барв. 400. 2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. Ном. № 6657. 3) Вилять. Пес віє хвостом.
Запізнава́ти, -наю́, -є́ш, сов. в. запізна́ти, -на́ю, -єш, гл. = зазнавати, зазнати. Запознайте світа, поки служать літа. Чуб. І. 269.
Мирко́ти, -ко́т, ж. мн. Особенный запахъ овецъ во время течки. Вівчарь вівці ганяє, миркотами воняє. Чуб. V. 1087.
Неодмінний, -а, -е. Непремѣнный.
Обичайка, -ки, ж. 1) Ободъ, на который натягивается сито, рѣшето, бубенъ и пр. Вас. 152, 176. Сим. 91. 2) Деревянный или лубяной ящикъ, покрывающій въ мельницѣ или ручной мельницѣ верхній жерновъ и удерживающій муку. Черниг. у. Шух. I. 146, 264, 284.
П'явушник, -ка, м. Родъ слизняка болотнаго.
Слизенько нар. Ум. отъ слизько.
Сюда нар. = сюди.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐРУНДЗЮВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.