Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґрунтівка

Ґрунті́вка и грунті́вка ж. Усадьба. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п'ять. О. 1862. VIII. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНТІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНТІВКА"
Зво́нтпити, -плю, -пиш, гл. = звомпити. К. ЧР. 371.
Князівство, -ва, с. Княжество.
Погорджувати, -джую, -єш, сов. в. погорди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Пренебрегать, пренебречь, презирать, презрѣть. К. XII. 114. Погорджує недужним і дітвора. К. Іов. 42. Не погордіт і загостіт. Ез. V. 67.
Помазати, -ся. Cм. помазувати, -ся.
Пригасити Cм. пригашати.
Продай, -даю, м. = продаж. На продай — для продажи. Вх. Лем. 457.
Пташниця, -ці, ж. Птичница.
Твердісічко нар. = твердісінько. Шейк.
Усердя, -дя, с. Усердіе. Тоді на його велике усердиє маю. АД. І. 118.
Чахонька, -ки, ж. Ум. отъ чахоня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐРУНТІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.