Валувати, -лую, -єш, гл.
1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки?
2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Горо́хв'яник, -ка, м. Лепешка изъ гороха. За ними підтюпцем поспішали з горохв'яниками і всякими ласощами.
Ли́хва, -ви, ж. Процентъ, ростъ, прибыль. Позичив на лихву у жида три карбованці. Хто, грошима запомігши, лихви не приймає, — оттакий ніколи в світі смутку не дізнає.
Приштапувати, -пую, -єш, гл. Пристегать.
Прищибати, -ба́ю, -єш, гл. Сгонять. Попід бескід зелененький вівці прищибаю.
Ринявий, -а, -е. Струпистый, шелудивый.
Статечно нар. Постоянно, степенно, солидно; порядочно; благоразумно.
Тупу-тупу, меж., выражающее топотъ. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами.
Турбування, -ня, с. Безпокойство, причиненіе безпокойства.
Шулик, -ка, м.
1) Чаще мн. ч. шулики́. Кусочки прѣсной лепешки (коржа), политые растертымъ подслащеннымъ макомъ. З маком медовий шулик. Із води та з муки пече баба шулики.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: шулик. Капуста, не выросшая въ кочень. Волынск.