Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шапка

Шапка, -ки, ж. 1) Шапка. Чуб. VII. 413. Чорт бери тапку, аби голова ціла. Ном. № 7282. 2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка. Лохв. у. Kolb. І. 63. Шух. І. 166. 3)жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11. Ум. шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився. Чуб. III. 296.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАПКА"
Безхліб'Я, -б'я, с. Недостатокъ въ хлѣбѣ, безхлѣбье. Одно — безвіддя, друге безхліб'я. АД. І. 117. Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. АД. І. 118. Ум. безхліб'ячко.
Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ. О. 1861. IX. 191.
Ковзун, -на, м. Ползающій ребенокъ.
Малярчу́к, -ка, м. Ученикъ живописца, маляра.
Назі́мкуватиця, -ці, ж. Корова, дающая молоко съ «на́зімком».
Насолити Cм. насолювати.
Нахлюпати Cм. нахлюпувати.
Оргія, -гії, ж. Оргія. Мерзений Рим з Нероном в паскудних оргіях конав. Шевч. ІІ. 170.
Позадувати, -ва́ю, -єш, гл. Завѣять, замести (во множествѣ). Позадувало снігом. Вх. Лем. 452.
Понурість, -рости, ж. Угрюмость. Желех.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.