Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт.
Касувати, -сую, -єш, гл. Отмѣнять, уничтожать. Ну то як же воно буде, старшино: касуєте моє слово, чи най буде, як кажу?
Мизе́льний, -а, -е. = мизинний. Ломить ручки і мизельні пальці.
Нахта, -ти, ж. Нефть. Cм. нехта.
Прудиус, -са, ж. = прутивус. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила.
Роскудовчувати, -чую, -єш, сов. в. роскудо́вчити, -чу, -чиш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Волосся йому роскудовчене.
Сивокрилий, -а, -е. = сизокрилий. Летить орел сивокрилий.
Скучень, -чня, м. Раст. Companula glomerata L.
Хруставча, -чати, с. Слива съ нѣсколько жесткимъ мясомъ.
Хупавий, -а, -е. Красивый, нарядный, опрятный. Наша пані пишна за ворота вийшла; наша пані хупава роспустили рукава. Хупава молодичка: у хаті в неї чистесенько і сама прибрана як квіточка. Ум. хупавенький. Хупавенька дівчинка — любо й подивитись.
