Вищипувати, -пую, -єш, сов. в. вищипати, -паю (-плю), -паєш (-плеш), гл. Выщипывать, выщипать. Вищиплю, виломлю кленовий лист.
Годок, -дка, м. Ум. отъ год.
Дженджури́стий, -а, -е. Щеголеватый, кокетливый. Цур тобі, пек тобі, яка дженджуриста: я купив їй личман, ще хоче й намиста.
Пре.. въ сочетаніи съ прилагательными и нарѣчіями усиливаетъ качество. (пребагатий, предобрий, пребезмірний, пребідний, пребісовий; прегарно, превесело). Слова, которыя въ большей или меньшей мѣрѣ составляютъ исключеніе изъ этого правила (напр., гдѣ слово съ пре, рядомъ съ усиленіемъ степени качества, получило и особый оттѣнокъ значенія), перечислены ниже. Иногда пре, какъ приставка при глаголѣ или существительномъ есть сокращенное пере: преброди́ти = перебродити, пребувати = перебувати; всѣ такія слова. Cм. на пере.
Селезень, -зня, м. 1) Селезень. Пливи, пливи, селезню, против води тихо. Ум. селезник, се́лезничок. Не наступай, селезнику, уточці на крильця. 2) Знакъ отъ удара по льду, когда ледъ въ ударенномъ мѣстѣ трескается, но не выбивается. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, — так селезень і вкипів. 3) Узоры, намерзшіе на оконномъ стеклѣ.
Силування, -ня, с. Принужденіе. До милування нема силування.
Хвастик, -ка, м. = хвастун. Хвастик з вас!
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.
Шишка, -ки, ж.
1) Шишка.
2) Украшеніе изъ тѣста на пасхальномъ хлѣбѣ, подражающее виду сосновой шишки.
3) Свадебный хлѣбъ особаго рода. От, перед весіллям, так увечері, кличуть на шишки молодиць.
4) Крышка курительной трубки.
5) У келефа: часть палки, выдающаяся надъ рукоятью. Ум. шишечка.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти.
