Викрадати, -даю, -єш, сов. в. викрасти, -ду, -деш, гл. Выкрадать, выкрасть. Який батько, такий син — викрали з діжки сир.
Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. Люде за їми купами вироювалися. 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Замаю́сити, -ю́шу, -сиш, гл. Зажилить, присвоить. Еге, то це ти хочеш замаюсити мій ніж. Cм. заміюсити.
Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло.
Мелу́н, -на́, м. Болтунъ, пустомеля. утнути мелуна. Солгать.
Ножик, -ка, м. Ум. отъ ніж.
Огнина, -ни, ж. Искра.
Прижовклий, -а, -е. Нѣсколько пожелтѣвшій.
Раба, -би, ж. Раба, рабыня. Не смійся раба рабі, — буде й тобі.
Спохилий, -а, -е. Покатый, наклонный.
