Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Ой що ся говорило, то все ж то неправда.
Зга́рячу нар. Сгоряча. Прости мене, я згарячу забувся.
Лу́ча нар. Въ выраж. куди луча. Куда попало, куда зря. Як та туча, куди луча, так і покотили. Вся піхота (й)шла в ворота, вона — куди луча. Cм. лучити.
Неслушно нар.
1) Ненадлежаще.
2) Несправедливо.
Оскорувати, -ру́ю, -єш, гл. Ободрать кору (съ дерева)
Охорона, -ни, ж. Охрана.
Повісемце, -ця, с. Ум. отъ повісмо.
Походящий, -а, -е. Передвижной, переносной. Походящий стіл.
Тринькало, -ла, м. Расточитель, мотъ.
Штильгати, -гаю, -єш, штильготати, -гочу, -тиш, гл. = шкитильгати.
