Ійти, ійду́, -де́ш, гл. = іти. Аж ійшов я мимо його.
Каштелян, -на, м.
1) Кастелянъ, управитель замка.
2) Сановникъ, засѣдавшій въ сенатѣ въ Польшѣ. Ті вельможнії каштеляни і старости... пійшли в неволю до Криму. Він каштелян і райця королівський.
Клиння, -ня, с. соб. отъ клин. Рубай, сину, яворину, — добре клиння буде. Розлетілися, як липове клиння. (Въ сорочці) з боків вшито клинє.
Музи́ченько, -ка, м. ласк. отъ музика 2. Заграй мені, музиченько, під осичиною.
Осушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. осуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. = обсушуватися, обсушитися. Турн осушивсь після купання.
Радитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, совѣщаться. Сами стали радитись, що з нею робити.
Свид, -ду, м. 1) Раст. = свидина. 2) Большая, иногда до сажня длины, и хорошо завяленная палка. Тоді ще, як ти з свидом довгим, під сіраком сукняним добрим по Харькову собак лякав. 3) у сви́д на сви́д, у свиду. Недозрѣлымъ. Скосити у свид. У свид жати жито. У свид брати льон. Люде теє саське жито у свиду беруть, бо аби лишень трохи побреніло, то землю устеле. 2) на сви́ді. Моложавый. Він чоловік на свиді.
Тилій, -лія, м. = тилє. Не ріж гострієм, а тилієм бий.
Чепиргач, -ча, м. = кажан.
Шліхтинка, -ки, ж. Каждый изъ тонкихъ прутиковъ лозы, которыми на верхнемъ навоѣ перекладываются слои нитокъ основы послѣ шліхтування.