Голод, -ду, м.
1) Голодъ. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Опухну з голоду. Нічого нам їсти — голодом сидіти. Ми мусіли бідувати голодом терпіти.
2) Раст. Rumex Acetosa L.
Догові́рний, -а, -е. Заключающійся въ договорѣ, причитающійся по договору.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ум. дрівця́. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Василь на всі празники нарублює дрівець.
Каторжний, -а, -е. 1) Каторжникъ. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. 3) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш.
Кубан, -на, м. Взятка. Кубан все одно, що й хабар.
Любе́ць, -бця́, м. 1) = люби́сток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. 2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні!
Мурда, -ди, ж. Овца, черная вокругъ глазъ.
Повирізняти, -ня́ю, -єш, гл. Выдѣлить (во множествѣ). Ягнят з отари повирізняли.
Пугарь, -ря, м. Стаканъ. Ум. пугарчик.
Цвіріньок, -нька, м. = цвіркун.
