Висвячувати, -чую, -єш, сов. в. висвятити, -чу, -тиш, гл. — на попа. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ).
Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Гуком бараболі. Тепер у мене гуком свиней.
Ґлейт, -ту, м. 1) = Полива. 2) Глазированный горшокъ.
Да́нок, -нку, м. Даяніе, даръ, пожалованье. Ум. Да́ночок.
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша.
Квіття, -тя, с. соб. Цвѣты.
Латер, -тра, м. Куча дровъ, кубическая сажень дровъ.
Поперехилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Перевѣситься черезъ что. Королів цвіт повився по лісі, вишні поперехилялися.
Посадний, -а, -е. — батько. Посаженный отецъ на свадьбѣ. Посадним батьком на весілля закликаємо.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Нема дощу, — нема сходу. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. 5) — душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. А на схід душі хоч табаки понюхаю.
