Вихватний, -а, -е. Быстрый, хваткій, энергичный. Запорожці — то народ був вихватний.
Грижпа́н, -на, м. Волъ извѣстной (какой?) масти.
Зава́лювання, -ня, с. Обваливаніе.
Наганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. нагна́ти, -жену́, -не́ш, гл. 1) Нагонять, нагнать куда-либо, на что-либо. Та повій, вітре, та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку. холоду нагнати. Напугать, накричать на кого-либо. Чому пані-матка не нажене їй холоду? А шо, нагнала я вам холоду? 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто многихъ. Вставай, невіхно, та вставай, молодая! Дій ті корови, що од батька нагнала. 3) Прогонять, прогнать. 4) Догонять, догнать. Догнав її аж геть за селом. 5) — горілки. Выкуривать, выкурить много водки.
Надзю́бати Cм. надзюбувати.
Оглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. огласи́ти, -шу, -сиш, гл. = оголошувати, оголосити.
1) Кожне стало оглашати звичний подарунок.
2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1).
3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом.
Перегучати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать издавать звукъ.
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
Сурганитися, -нюся, -нишся, гл. Съ трудомъ везти, съ трудомъ, тяжело ѣхать.
Тертичник, терти́шник, -ка, м. Пильщикъ досокъ. Ум. терти́чничок.
