Зав'Яза́ти, -ся. Cм. зав'язувати, -ся.
Засіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. засі́ятися, -сі́юся, -єшся, гл. 1) Засѣваться, засѣяться. Узяло тоді хлоп'я жменю жита та й посіяло навхрест, от усе поле й засіялось житом. 2) О волосахъ: пробиваться, пробиться. Ще молоденький: борідка тілько стала засіватись. у. Не піду ж я за старого, — бородою коле; но я піду за такого, що вус засіявся.
Заяча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать (о лебедяхъ и людяхъ). Випливала лебедочка по воді,... заячала, в воду вдарила крилом.
Полупитися, -плю́ся, -пишся, гл. Облупиться. Комори, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Порепалась і полупилась кожа.
Почабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ овецъ.
Пристай, -тая, м. Тотъ, который къ чему либо пристаетъ, присоединяется.
Пробілити Cм. пробілювати.
Скотина, -ни, ж. = скот. Ой вечером та долиною ішов пастух з скотиною. Ум. скотинка, скоти́ночка.
Тімениця, -ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Тімениці повно на шиї й на руках. Ум. тіменичка.
Цвірінькання, -ня, с. Чириканье (воробья).
