Божиця, -ці, ж. = богиня. Каже одуд до Бога: «Зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця стала божицею.
Борознюк, -ка, м. = борозняк.
Вичовгти, -гну, -неш, гл. Выйти (шаркая ногами). На світанні вичовг з хати на двір.
Досу́шувати, -шую, -єш, сов. в. досуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Досушивать, досушить.
Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу.
Кле пред. Возлѣ. Жив колись кле Чепелихи відьми.
Наріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наректи, -речу, -че́ш, гл. Соверш. видъ употребляется только при двухъ первыхъ значеніяхъ. 1) Называть, назвать. Своє дитя без сорома байстрям нарікає. 2) наречено. Назначено, суждено. Та вже коли наречено емірати, і знахури не відшепчуть. 3) Горевать, сѣтовать. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. 4) Попрекать, упрекать. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти, — а зараз стане (син) хлібом-сіллю нарікати. Ой мені батько так нарікає. Жінка вже поприбірала, кленучи чоловіка та нарікаючи. 5) — на кого, на що. Жаловаться, роптать. Ми своїх будем жен наущати, щоб на тебе не нарікати.
Посіктися, -січуся, -че́шся, гл. Посѣчься. Мої довгі коси посічуться.
Теліш, -ша, м.
1) Бревно? Кусокъ дерева? Въ загадкѣ на желудь: Поїду в ліс, вирублю теліш; із того теліша зроблю два човни, два столи, шило і покришку.
2) Родъ ловушки для оленей и сернъ: прикрытая яма.
Хибнути, -ну, -неш, гл.
1) Покачнуть, наклонить. Хибнути човен.
2) Наклониться. Хибнув на мене віз.
3) Сплоховать, не удаться. Сей рік жито хибнуло, а ярина добра.
4) Минуть, обойти. То вже її не хибне.
