Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

таляпущий

Таляпущий, -а, -е. Любящій возиться съ жидкостью, разливать ее. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛЯПУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛЯПУЩИЙ"
Відслід, -ду, м. Слѣдъ; отпечатокъ. Желех.
Дба́ха, -хи, об. Рачитель, рачительница; пріобрѣтатель, пріобрѣтательница.
Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Нахамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть невнятно.
Осельня, -ні, ж. Гусеница. Щоб садовина родила, щоб осельня не об'їдала. О. 1861. XI. Свид. 66.
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Семигривенний, -ного, м. = семигривенник. Гурки — семигривенний за сотню. О. 1861. І. 146.
Сичання, -ня, с. Шипѣніе змѣи, гусей Гадюче сичання. О. 1861. III. 31.
Скришити, -шу, -шеш, гл. Искрошить. На капусту скришу.
Судебник, -ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо. Г. Барв. 457.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАЛЯПУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.